3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест icon

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест




Скачать 198.05 Kb.
Название3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест
Дата публикации11.08.2013
Размер198.05 Kb.
ТипДокументы
источник

3.1.4.7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год)

131 ТЕСТ


1. Вміст ненасичених жирних кислот у натуральних оліях становить:

50…80%;

5…10%;

15…20%;

90…100%.


2. З процесів, який іде першим під час переробки насіння на олію:

відокремлення оболонки;

подрібнення ядра;

очищення насіння від домішок;

гідротермічна обробка насіння.


3. М’ятка, отримана під час пресування, називається:

шрот;

мезга;

кроківка;

всі відповіді правильні.


^ 4. Вологість мезги становить:

5…6%;

20…30%;

15…17%;

більше 60%.


5. Основна олійна культура в Україні:

рицина;

кукурудза;

соняшник;

льон.


^ 6. Очищення олії від супутніх речовин називається:

кристалізація;

аерація;

рафінування;

комбінування.


7. Найповніше вилучення олії із сировини забезпечує:

подрібнення;

сепарація;

екстрагування;

гідратація.


^ 8. Найефективніший спосіб очищення олії від завислих домішок і води :

відстоювання;

центрифугування;

гідрогенізація;

гідратація.


^ 9. Приєднання водню до ненасичених ацилгліцеринів називають:

рафінування;

дезодорація;

гідратація;

гідрогенізація.


10. Під час виробництва олії температура шроту, що надходить на зберігання, не повинна перевищувати:

10…15ºС;

20ºС;

40ºС;

80ºС.


^ 11. Вміст олії в соєвих бобах становить:

10…12%;

19…22%;

46…48%;

50…55%.


12. Олійність соняшникового насіння:

10…12%;

19…22%;

38…42%;

52…60%.


^ 13. Під час гідратування під час виробництва саломасу, температура повинна дорівнювати:

100…120 ºС;

150…170 ºС;

210…230 ºС;

250…270 ºС.


14. М’ятка перетворюється на мезгу під впливом:

часу;

вологи та тепла;

тиску;

всі відповіді правильні.


^ 15. Розчинником для екстрагування олій є :

луги;

кислоти;

гексан;

водень.


16. Метою процесу центрифугування під час отримання олії є:

видалення осаду;

хімічне очищення;

очищення від газів;

очищення від завислих домішок і води.


^ 17. Для нейтралізації вільних жирних кислот олію обробляють:

газом;

лугом;

кислотою;

бензином.


18. Для вибілювання олії використовують:

пісок;

глину;

активоване вугілля;

вапно;


^ 19. Під час виробництва маргарину молоко пастеризують :

100…105 ºС;

20…40 ºС;

80…85 ºС;

90…95 ºС.


20. У разі лужного рафінування олії:

вона знебарвлюється;

зникає зайвий запах;

вона аерується;

утворюються мила.


^ 21. Отриманий після подрібнення насіння матеріал називають:

мяткою;

мезгою;

макухою;

лашкою.


22. Основні способи отримання рослинної олії – це:

пресування і екстракція;

подрібненім і екстракція;

попереднє пресування і остаточне пресування;

пресування та віджимання.


^ 23. Для видалення з олії специфічного смаку і запаху застосовують процес:

вибілювання;

рафінування;

дезодорування;

гідратування.


^ 24. Недоліком екстрагування способом занурювання є:

висока швидкість екстрагування;

низька концентрація остаточних міцел;

невелика тривалість процесу знежирювання;

простота конструкції екстракційного апарату.


^ 25. Термін зберігання жиро сировини за температури вище 0 оС становить:

3 год.;

1 добу;

2…3 доби;

7 діб.


26. До фізичних способів рафінування жирів відносять:

адсорбційне рафінування;

лужне рафінування;

фільтрування;

кислотне рафінування.


^ 27. Для вилучення воскоподібних речовин олію:

виморожують;

нагрівають до температури 100 ºС;

нагрівають до температури вище 100 ºС;

охолоджують до температури 50 ºС.


^ 28. Для освітлення жиру охолодження проводять:

повільно;

якомога швидше;

поступово;

охолодження не впливає на колір і відтінок жиру.


^ 29. Стійкість маргарину в процесі оброблення, зберігання, транспортування зумовлена наявністю в ньому:

консервантів;

лугів;

емульгаторів;

кислот.


^ 30. Для виробництва маргарину використовують сировину:

жирову та нежирову;

середньожирову і високожирову;

нижче - середньожирову;

високожирову.


^ 31. Столовий маргарин містить жиру:

не більше 8%;

не менше 8%;

не менше 12%;

15…20%.


32. Фосфоліпіди вилучаються із олії :

сепарацією;

гідратуванням;

дезодоруванням;

пресуванням.


^ 33. У рафінованій рослинній олії не повинно бути:

відстою;

фосфоровмісних речовин;

мила;

всі відповіді правильні.


34. Для підвищення біологічної цінності, маргарин збагачують вітамінами:

групи В, С, Е, А;

А і Д;

А, В, С, Д, Е;

F, С, Д.


^ 35. Температура олії під час гідрування для виробництва технічного саломасу може сягати:

100 ºС;

150 ºС;

200 ºС;

250 ºС.


36. Олію виробляють із:

насіння гірчиці, томатів, гарбузів;

кісточок маслин, вишень, яблук;

кісточок абрикосів, персиків, слив;

всі відповіді правильні.


^ 37. За складом, властивостями і поживністю маргарин порівнюють з:

вершковим маслом;

пальмоядровою олією;

рослинною олією;

всі відповіді правильні.


^ 38. Для ефективного відокремлення олії від частинок подрібнених ядер:

проводять гідротермічну обробку м’ятки;

готують мезгу;

м’ятку обсмажують;

всі відповіді правильні.


^ 39. На вальцьових верстатах насіння:

плющуть;

фільтрують;

гідратують;

дезодорують.


40. Стадія рафінації олії, на який видаляють віск:

фільтрація;

гідратація;

виморожування;

лужна рафінація.


^ 41. Для ефективного обрушування насіння (з мінімальним пошкодженням ядра) потрібно, щоб:

вологість оболонки була більшою, ніж вологість ядра;

вологість оболонки приблизно дорівнювала вологості ядра;

вологість оболонки була значно більшою, ніж вологість ядра;

вологість оболонки була меншою, ніж вологість ядра.


^ 42. Рушанка – це:

суміш лузги, ціляка, цілого ядра, половинок ядра, недосушу;

суміш великої, середньої та дрібної лузги, ціляка, недорушу, цілого ядра, половинок ядра, олійного пилу;

суміш великої, середньої та дрібної лузги, ціляка, цілого ядра, половинок ядра, олійного пилу;

суміш лузги, цілого ядра, половинок ядра;


^ 43. Жир можна виділяти з м'якої та твердої жиросировини:

витоплюванням та екстракцією;

гідромеханічним способом;

виплавленням, екстракцією, гідромеханічним методом;

виплавленням та гідромеханічним методом.


^ 44. Екстракція – це:

витяг жиру гідромеханічним способом;

витяг жиру за допомогою летких розчинників;

витяг жиру за допомогою гострої пари;

витяг жиру за допомогою електричних імпульсів.


^ 45. Основні процеси псування харчових жирів:

окиснювальні, гідролітичні;

гідролітичні, фізичні;

окиснювальні, мікробіологічні;

мікробіологічні, фізичні.


^ 46. Для осалених жирів характерні :

кетони, вжк;

оксикислоти, продукти полімеризації;

вжк, альдегіди;

кетони, альдегіди.


47. Основні синтетичні антиокиснювачі:

бутилокситолуол, фосфатиди;

кефаліни, фосфорна кислота;

бутилокситолуол, бутилоксианізол;

лецитин, аскорбінова кислота.


^ 48. Підготовка насіння під час виробництва олії досягається:

зволожуванням;

висушуванням;

обрушуванням;

підсмажуванням.


49. Найбільш тривалий спосіб утворення місцели:

занурення ;

комбінований;

зрошування;

простий.


^ 50. Після воднотеплової обробки м'ятки отримують:

макуху;

рушанку;

м'язгу;

шрот.


51. Дезодорування олії проводять:

фільтрацією і центрифугуванням;

охолоджуванням олії до 2…5 °С;

заморожуванням;

нагрітою до 210... 230 ºС гострою парою;


^ 52. Зволоження м'ятки та її підігрівання здійснюють для приготування:

макухи;

меляси;

м'язги;

жома.


53. Найбільш швидкий спосіб утворення місцели:

зрошування;

комбінований;

занурення;

перемішування.


^ 54. Найбільшу кількість масла містить:

експелерний жмих ;

макуха;

форпресовий жмих;

шрот.


55. Групі низькоолійних культур притаманний вміст жиру:

1…4 %;

31...40 %;

5...30 %;

35…44 %.


^ 56. Тверді рослинні олії:

пальмова, пальмоядрова, кокосова, арахісова;

пальмоядрова, арахісова, бавовняна, ріпакова;

масло-какао, пальмова, пальмоядрова, кокосова;

кокосова, бавовняна, пальмова, арахісова.


^ 57. Хімічні методи рафінації рослинних олій:

гідратація, дезодорація;

гідратація, нейтралізація;

нейтралізація, відбілювання;

дезодорація, виморожування.


^ 58. Залежно від призначення саломаси розрізняються за показниками:

температура плавлення, кислотне число.

твердість, кислотне число.

температура плавлення, твердість.

кислотне число, колірне число.


^ 59. Процес гідрогенізації відбувається за умови дотримання параметрів і умов:

тиск, температура в автоклаві, каталізатор;

температура, каталізатор;

термін процесу, каталізатор;

тиск в автоклаві, каталізатор.


^ 60. Процес гідрогенізації – це:

обробка твердих жирів воднем;

обробка рідких жирів воднем;

обробка фосфатидів;

обробка вільних жирних кислот.


^ 61. У результаті гідрогенізації одержують:

рідкі жири;

тверді жири-саломаси;

м'які жири;

маргарини.


62. Під час виробництва маргарину використовують консерванти:

бутилокситолуол (бот), бутилоксианізол (боа);

бензойну кислоту, бутилокситолуол (бот);

сорбінову кислоту, бутилоксианізол (боа);

бензойну кислоту, сорбінову кислоту.


^ 63. Фізико-хімічні показники майонезу, які регламентуються стандартом:

масова частка жиру, вологи, кислотне число, вміст антиокиснювачів;

кислотне число, масова частка жиру, солі, перекисне число;

масова частка жиру, вологи, кислотність, стійкість емульсії;

масова частка жиру, кислотне число, вмістантиокиснювачів, масова частка солі.


^ 64. Експелерне масло одержують за екстракції рослинної олії:

комбінованим способом;

екстракційним способом;

пресовим способом;

змішаним способом.


^ 65. У процесі гідратації олії забезпечують виділення:

ароматичних речовин;

воску;

фосфоліпідів;

вільних жирних кислот.


66. Показник, що характеризує олійність насіння:

вміст олії у відсотках до сухих речовин насіння;

вміст олії у відсотках до маси ядра;

вміст олії у відсотках до маси насіння;

вміст олії у відсотках до маси оболонок.


^ 67. Майонези вітчизняного виробництва містять жиру:

провансаль - 50%, любительський - 40%, весна - 37%, салатний - 65%, діабетичний - 45%;

провансаль - 67%, любительський - 47%, весна - 67%, салатний - 37%, діабетичний - 67%;

провансаль - 45%, любительський - 67%, весна - 45%, діабетичний - 45%;

провансаль - 60%, любительський - 70%, весна - 55%, салатний - 67%, діабетичний - 67%.


^ 68. Фізико-хімічні показники, за якими визначають якість майонезу:

масова частка жиру, вологи, вміст токсичних елементів, пестицидів;

масова частка жиру, рН, стійкість емульсії, вміст сорбінової кислоти, мікробіологічні показники;

масова частка жиру, масова частка вологи, кислотність, рн, стійкість емульсії;

масова частка вологи, кислотність, стійкість емульсії, вміст солі, пестицидів, сорбінової кислоти.


^ 69. Майонезі вітчизняного виробництва залежно від складу й призначення поділяються на:

столові, з прянощами, сметаноподібні, порошкоподібні;

столові, дієтичні, десертні;

столові, з прянощами, зі смаковими і драглеутворювальними добавками, дієтичні;

столові, десертні, сметаноподібні, дієтичні.


^ 70. До першої групи яловичого жиру – сирцю відносять сировину:

сальник, жир навколонирковий, брижейний, щуповий, з ліверу;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, щуповий, жир шлунка;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, щуповий, жирові обрізки;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, щуповий, кишковий жир.


^ 71. До першої групи свинячого жиру – сирцю відносять сировину:

сальник, жир навколонирковий,брижейний, обрізки свіжого сала, жир з калтику;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, обрізки свіжого сала, жир з шлунка;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, обрізки свіжого сала, жир міздровий;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, обрізки свіжого сала, солене сало без салистого запаху від окиснення.


^ 72. Баранячий і козячий жир-сирець характеризуються:

матово-білим кольором із специфічним запахом;

матово-білим кольором без запаху;

молочно-білого кольору з приємним запахом;

жовто-золотистого кольору із специфічним запахом.


^ 73. Трубчасті кістки:

стегнова кістка , кістки передпліччя;

стегнова кістка, лопатка, ребра;

хребці, кістки передпліччя, кістки голови;

стегнова кістка , путовий суглоб.


^ 74. Група яловичого жиру-сирцю, відносять сировину:

жир шлунка (з рубця, книжки і сичуга), жирові обрізки, кишковий жир;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, щуповий, жир шлунка;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, щуповий, жирові обрізки;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, щуповий, кишковий жир.


^ 75. Каратиноїди разом з хлорофілами дають специфічне забарвлення олії від червоного до жовтого кольору:

соєва, соняшникова;

ріпакова, соняшникова;

ріпакова, льняна;

оливкова, макова.


^ 76. До другої групи свинячого жиру – сирцю відносять сировину:

жир з шлунка, міздровий жир, кишковий жир, солене сало (без салистого запаху від окиснення);

сальник, жир навколонирковий, брижейний, обрізки свіжого сала, жир з шлунка;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, обрізки свіжого сала, жир міздровий;

сальник, жир навколонирковий, брижейний, обрізки свіжого сала, солене сало без салистого запаху від окиснення.


^ 77. Туалетні мила виготовляють:

тверді, рідкі, мазеподібні;

рідкі, мазеподібні, напівпрозорі;

тверді, рідкі, у таблетках.

рідкі, напівпрозорі, у таблетках.


^ 78. Залежно від призначення, мила умовно поділяють:

господарське, дитяче, туалетне;

туалетне, рідке, дитяче;

господарське, туалетне, металеве;

господарське, дитяче, рідке.


79. Мило – це:

солі високомолекулярних жирних, нафтенових кислот;

солі високомолекулярних жирних, летких, нафтенових кислот;

солі високомолекулярних жирних, оксикислот, нафтенових кислот;

солі високомолекулярних жирних кислот, натрієві та калієві.


^ 80. Фізико-хімічні властивості мила – це:

густина, температура плавлення, гігроскопічність, розчинність, гідроліз мила, поліморфізм, вязкість;

густина, температура плавлення, гігроскопічність, критична концентрація міцелоутворення, солюбілізуюча здатність;

природа водних розчинів мила, густина, плавлення, гігроскопічність;

густина, температура плавлення, гігроскопічність, розчинність, гідроліз мила, вязкість.


^ 81. Кінський жир характеризується:

інтенсивно-жовтого до лимонно-жовтого кольору, без запаху;

матово-білим кольором без запаху;

молочно-білого кольору з приємним запахом;

жовто-золотистого кольору із специфічним запахом.


^ 82. Основною сировиною для виробництва олео-маргарину є:

яловичий жир;

свинячий жир;

баранячий жир;

кінський жир.


83. Кролячий жир характеризується:

матово-білим кольором без запаху;

інтенсивно-жовтого до лимонно-жовтого кольору, без запаху;

молочно-білого кольору з приємним запахом;

жовто-золотистого кольору із специфічним запахом.


^ 84. Після здійснення процесу гідратації отримують:

гідратовану товарну олію, фосфоліпідну емульсію, гідратовану олію на подальшу рафінацію;

гідратовану товарну олію, дезодорат, гідратовану олію на подальшу рафінацію;

нерафіновану товарну олію, фосфоліпідну емульсію, гідратовану олію на подальшу рафінацію;

рафіновану олію.


^ 85. Вінтеризація передбачає видалення із рафінованої дезодорованої олії:

вільних жирних кислот;

фосфоліпідів та гідратуючого агенту;

восків та воскоподібних речовин;

одоруючих речовин.


^ 86. Процес, під час якого фосфатиди проходять набрякання, розростання гідратних оболонок, становить фазу:

сушіння;

промивання;

експозиції;

рафінації.


^ 87. Фосфатиди як самостійний продукт використовуються як:

емульгатори, розріджувачі;

стабілізатори, розріджувачі;

антиоксиданти, стабілізатори.

емульгатори, антиоксиланти


^ 88. Сода використовується під час виробництва майонезу з метою:

нейтралізації вільних жирних кислот;

поліпшення смаку;

підвищення розчинності білків;

зменшення кількості бактерій.


^ 89. Саломас використовують у маргариновому виробництві з метою:

підвищення живильної цінності олії;

зміни фізичних властивостей олії;

пониження температури плавлення;

підвищення температури плавлення.


^ 90. Реакція, яка не використоваєтся під час виробництва саломаса:

міжмолекулярна переетерифікація;

внутрішньомолекулярна переетерифікація;

обмилення;

гідрогенізації.


^ 91. Підвищення температури плавлення жирової сировини для виробництва маргарину відбувається внаслідок:

використання оливкової олії;

використання соняшникової олії;

використання саломаса;

додавання ріпакової олії,


^ 92.Формування кристалічної структури маргарину не залежить від:

швидкості охолоджування маргаринової емульсії;

швидкості перемішування маргаринової емульсії;

хімічного складу жирової фази маргаринової емульсії;

присутності консервантів.


^ 93. Оптимальна кислотність майонезу:

рН 6,0;

рН 5,5;

рН 4,6;

рН 3,5.


94. Використання яєчного порошку в рецептурах майонезу проводиться з метою:

зниження кислотності майонезу;

підвищення кислотності майонезу;

підвищення стабільності майонезної емульсії;

мікробіологічній стабільності.


^ 95. Очищення рослинних олій від фосфоліпідів здійснюється:

виморожуванням;

нейтралізацією;

сорбцією;

гідратацією.


96. Очищення рослинних олій від воску здійснюється:

виморожуванням;

нейтралізацією;

сорбцією;

гідратацією.


^ 97. Вибілювання рослинних олій здійснюється:

виморожуванням;

нейтралізацією;

сорбцією

гідратацією


98. Рослинні масла, що не висихають:

кукурудзяне;

соняшникове ;

соєве;

рицинове.


^ 99. Спосіб отримання ефірних олій методом настоювання сировини у рослинних маслах:

анфлераж;

дистиляція;

мацерація;

сорбція.


100. Спосіб отримання ефірних олій методом відгонки водяною парою:

дистиляція ;

анфлераж;

мацерація;

сорбція.


101. Спосіб отримання шавлієвої ефірної олії:

дистиляція;

анфлераж;

мацерація;

сорбція.


^ 102. Під час охолоджування маргаринової емульсії відбуваються наступні процеси:

кристалізація і рекристалізація;

модифікація жирних кислот;

окиснення жирів;

переетерифікація.


103. Шрот – продукт, що отримується після:

екструдування;

форпресового пресування;

экспеллерного пресування;

екстракції.


104. Олійна сировина, що потенційно містить нативні речовини, шкідливі для здоров'я:

соняшник;

арахіс;

рапс;

кукурудза.


105. Олійна сировина, що потенційно містить речовини, шкідливі для здоров'я:

соняшник;

арахіс;

соя;

кукурудза.


^ 106. Виділення олії на пресі "экспеллер" проводиться з метою:

виділення олії без вологотепловой обробки;

виділення олії за одне пресування;

отримання олії високої якості;

остаточного виділення рослинної олії.


^ 107. Метод отримання ефірної олії з використанням явища сорбції:

дистиляція;

анфлераж;

мацерація;

екстракція.


108. Метод отримання ефірного олії з використанням явища екстракції:

дистиляція;

анфлераж;

мацерація;

холодне пресування.


109. Температура виморожування воску під час рафінування рослинних олій:

мінус 5...0 °С;

0..5°С;

5…10°С;

10…15°С.


110. Використання пальмової олії в маргариновому виробництві проводять для:

підвищення харчової цінності;

підвищення смакових якостей;

підвищення температури плавлення;

зміни кольору маргарину.


^ 111. Найбільшу кількість олії в світі виробляють з:

плодів пальми;

сої;

соняшнику;

ріпака.


112. Вміст олії у зародку зерна кукурудзи становить (%):

10…19;

20…29;

30…39;

40…49.


113. Отримання ефірних олій методом дистиляції пов'язане з використанням:

водяної пари;

розчину етилового спирту;

легкого бензину;

гексану.


114. Продукт, який містить ефірні олії у разі використання методу анфлеража:

конкрет;

абсолют;

помада;

резиноїд.


115. Продукт, отриманий у разі екстракції ефіроолійної сировини:

конкрет;

абсолю;

помада;

резиноїд.


116. Продукт, який виділяється під час обробки конкрету спиртом:

абсолю;

помада;

резиноїд;

терпеноїд.


117. Ефіроолійна сировина, з якої отримують ефірну олію холодним віджиманням:

лаванда;

шавлія;

троянда;

цитрусові плоди.


118. Показник, що характеризує ступінь не насиченості рослинних олій

кислотне число;

перекисне число;

кольоровість;

йодне число.


^ 119. Саломас – це продукт, що отримується в результаті:

перетоплювання тваринного жиру;

технологічних дій на жири з метою підвищення температури плавлення;

підвищення кислотності;

рафінування рослинних олій.


^ 120. Гомогенізація майонезу перед розфасуванням проводиться з метою:

перемішування компонентів;

збільшення розчинності компонентів;

збільшення стабільності жирової емульсії;

збереження вітамінів.


^ 121. Обмежене використання ріпакової олії в харчових цілях пов'язане з вмістом:

антипротеазного комплексу речовин;

амілазних ферментів;

ерукової кислоти;

високим вмістом олеїнової кислоти.


122. Соапсток – це:

емульгатори, що додаються під час виробництва жирових продуктів;

продукт, що утворюється під час нейтралізації вільних жирних кислот;

вільні жирні кислоти;

гідратовані фосфоліпіди.


^ 123. Існуючий спосіб виробництва майонезу:

резервуарний;

термостат;

гідростатичний;

періодичний або безперервний.


124. На швидкість згіркнення жирів впливають:

ступінь насиченості кислот, які входять до складу жиру, температура зберігання, присутність каталізатора, наявність антиоксидантів;

температура зберігання, присутність каталізатора, наявність антиоксидантів;

ступінь насиченості кислот, які входять до складу жиру і температура зберігання;

температура зберігання.


^ 125. Механічним способом отримують ефірне масло:

шавлієве;

рожеве;

цитрусове;

лавандове.


126. Масло, що не висихає:

клещивінне;

соняшникове;

рапсове;

оливкове.


^ 127. Поліненасичені жирні кислоти переважають:

олія ріпакова, олія соєва, жир кістковий;

олія соняшникова, олія кукурудзяна;

олія кукурудзяна, жир свинячий, жир кістковий;

олія оливкова, олія какао-бобів, бавовняна олія.


^ 128. Харчова безпека олії визначається показниками:

вільні жирні кислоти, пестициди;

альдегіди, оксикислоти, пестициди;

токсичні елементи, важкі метали, мікотоксини, пестициди;

важкі метали, кетони, пестициди.


^ 129. Основні компоненти нежирової частини маргарину:

аскорбінова, цитринова та бензойна кислоти;

жиророзчинні вітаміни а і д, водорозчинні вітаміни групи в ;

коров'яче молоко, сіль, цукор, барвники, ароматизатори, жиророзчинні вітаміни та ін.;

пектинові речовини.


130. Умови зберігання маргарину, кондитерських та кулінарних жирів:

у холодильних камерах за температури 0...2°с та відносної вологості повітря не більше 80%;

за температури 20…25 ºС;

за температури 26…35 ºС;

за температури від -20 до -15 ºС і відносної вологості повітря 60%.


131. Процес відокремлення оболонки від ядра насіння олійних культур, це:

провіювання;

фасування;

шеретування;

очищення.

Добавить документ в свой блог или на сайт


Похожие:

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест iconЛекція №1 Тема: технологія первинної переробки забійних тварин та птиці
Технологія м’яса та м’ясних продуктів: Підручник / М. М. Клименко, Л. Г. Віннікова, І. Г. Береза та ін.; за ред. М. М. Клименка....

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест iconЛекція №2 Тема: технологія обробки та переробки продуктів забою
Технологія м’яса та м’ясних продуктів: Підручник / М. М. Клименко, Л. Г. Віннікова, І. Г. Береза та ін.; за ред. М. М. Клименка....

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест iconДокументы
1. /Тест по фило/File0965.pdf
2. /Тест по фило/File0966.pdf

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест icon3 2 технологія зберігання І переробка зерна (72 год) Сипкість зерна зростає у разі
Властивість зернової маси, що дозволяє легко її переміщувати завдяки самопливу – це

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест iconТехнологія цукрового виробництва (72 год) Процес дифузії у протиточному дифузійному апараті закінчується тоді, коли
Операція видалення з дифузійного соку надлишку вапна діоксидом вуглецю називається

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест icon3 3 Технологія хліба, макаронних, кондитерських виробів та харчо -концентратів (108 год)
У результаті вакуумування тіста під час виробництва макаронних виробів досягається

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест icon3 5 Технологія м'яса, м'ясопродуктів та риби ( 108 год) Підозрілу на захворювання худобу, що прибула на територію скотобази м’ясокомбінату, розміщають
У ветеринарному свідоцтві, виданому ветеринарною службою на право перегону або транспортування худоби, не вказується

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест icon214 тестів назвіть наукову добову норму потреби молока І молочних продуктів людині в перерахунку на молоко
Загальні технології харчової промисловості. Технологія молока та молочних продуктів (108 год)

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест iconФи возраст
...

3 7 Технологія жирів та жирозамінників ( 72 год) 131 тест iconТест на познания о своём любимце-хорёчке: №1: Что такое "фретка"?
Рекомендованная процедура для хорька за 10 дней до вакцинации и два раза в год для профилактики?

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Документы


При копировании материала укажите ссылку ©www.edushkola.ru 2000-2013

контакты
Документы